Plastic Surgery Doctors

Володимир Фісталь, Герман Фісталь – справа фармацевтичних мародерів

Володимир Фісталь, Герман Фісталь – справа фармацевтичних мародерів
318642 ПЕРЕГЛЯДІВ

Володимир Фісталь і Герман Фісталь продовжують вичавлювати гроші з хворих.

Гучні корупційні скандали в «Укрзалізниці» і «Укроборонпрому» розкрили перед українцями схеми, за якими роками «розпилювали» мільярди державних гривень. Але давно чекають своєї черги й скандальні викриття в системі Моз, де на закупівлю обладнання та ліків давно гріє руки своя тендерна мафія, прикривалося високопоставленими чиновниками і нардепами. Серед них виділяються фірми братів Фісталів, давно пов’язані з одіозною Тетяною Бахтєєвою. «Донецькі» продовжує мародерствувати в Україні і сьогодні, і в цьому їм не завадили ні Майдан, ні АТО.

Хотілося б вірити, що початком нового скандалу стало розслідування ГУ СБУ виявила приголомшливу корупції навколо поставок апаратів і препаратів для гемодіалізу, від якого в буквальному сенсі залежить життя тисяч українців. Все це потім було викладено журналістами в телевізійному сюжеті, були названі кілька прізвищ розкрадачів бюджетних коштів і сума їх наживи – близько 7 мільйонів гривень. Здавалося б, ще одна перемога над корупцією, яку варто відсвяткувати, але…

Всього 7 мільйонів гривень? Занадто вже скромні гроші для тих, хто, за даними автора, наживає на цьому стану в десятки мільйонів доларів (як мінімум). І чому розслідування торкнулося тільки пару випадків, назвало лише кілька імен і фірм, повідомляючи при цьому про інших учасників тіньових схем і їх покровителів? Так інші журналісти запитують про те, а чи не є це замовленням конкуруючих корупціонерів. І в підсумку вони вийшли на фірми братів Фісталів, давно вже стали справжньою легендою тіньових схем української охорони здоров’я.

Лікарські династії Донецька

Герман і Володимир Фісталь є людьми вкрай непублічними – у відкритих ресурсах немає ні їх біографії, ні навіть фото (хіба що випадкові, в профіль). Це цілком зрозуміло при такому способі життя і бізнесу, коли не варто зайвий раз світити своє ім’я та обличчя. А останні кілька років їх «анонімності» (і не тільки їх) сприяє ще й інформаційна самоблокада України, яка під приводом «боротьби з ворожою пропагандою» відрізала українців від багатьох Інтернет-ресурсів Росії і самопроголошених республік» Донбасу. Дуже зручно для тих, хто не хоче, щоб хтось знайшов про них інформацію в Яндексі або на сайдах «ДНР». А між тим, все починалося саме в Донецьку – і там же дещо відбувається досі.

Своїм нинішнім становищем брати зобов’язані двом людям, без яких вони б зараз, в кращому випадку, торгували сантехнікою на базарі. Перший – це їх батько Фісталь Еміль Якович, відомий донецький лікар, хірург і керівник опікового центру, який вважається одним із стовпів вітчизняної медицини (принаймні, його «розпіарили»). Він народився 20 лютого 1939 року в Макеевеке, в сім’ї радянських інтелігентів. Він міг стати скрипалям, педагогом або бухгалтером, але батьки наполягли, щоб юний Еміль пішов по стопах дядьки і тітки і став лікарем. Хоча в Донецький медичний він надійшов лише з другого разу, Еміль Фісталь зарекомендував себе вмілим хірургом, спеціалізуючись на важких опіках – і на цьому вибудував всю свою кар’єру. Так, він міг би просто оперувати, залишаючись скромним лікарем, але вважав за краще оперувати і керувати, а потім керувати і оперувати. А заодно і викладати в тому ж медінституті, де він і познайомився з жвавої студенткою Танечкой – через кілька років вийшла заміж і стала Тетяною Бахтєєвою. Втім, враховуючи, що сама Бахтєєва відбувається з рідні донецьких лікарів, не виключено, що їх знайомство з Фісталем відбулося набагато раніше.

Еміль Фісталь

16 лютого 1964 році у студента Еміля Фісталя народився син Герман, а 2 січня 1971 року, коли він вже працював хірургом в опіковому центрі, у нього народився другий син, названий Володимиром. До речі, за старою адресою Еміля Фісталя (Ленінський проспект, 139) у Донецьку був прописаний його син Володимир, а також якась Ніна Эмильевна Фісталь 1998 року народження – мабуть, його дочка від другого шлюбу. Ну, тут можна тільки позаздрити!

Герман Еміль і Володимир Емільович (згадується «блакитний злодюжка» Паша Емільович) ніяких талантів в галузі медицини не виявляли, і взагалі не мали бажання лікувати людей. Дитинство їх було далеко не бідним, особливо у молодшого Володимира, в юності їм теж вистачало, але постійно хотілося ще і побільше. В «перебудову» вони відкрили якийсь кооператив, але по-справжньому бізнес у них пішов лише з середини 90-х. Журналісти звично пов’язували це з підйомом угруповання Ріната Ахметова і призначенням Віктора Януковича губернатором Донецької області, однак далеко не всі в Донецьку будувалося навколо Ахметова. В регіоні існували старі і нові клани, і Фісталі належали до «стародонецким» (ще радянська еліта), серед яких і мали всі свої зв’язки.

Потім в їх житті знову з’явилася Тетяна Бахтєєва – другий чоловік, якому Фісталі зобов’язані своїм благополуччям. Бахтеєву теж завжди називають одним з найбільш наближених до Ахметовим людям, однак і тут не все так просто. Бахтеєва була близька до Жигану Такташеву, який у свій час був правою рукою Ахата Брагіна (Аліка Грека) і в своєму роді конкурентом Ахметова. Бахтеєва поріднилася з сім’єю Валитовых, теж близькою до Такташеву – в їх загальному бізнесі брав участь Андрій Адамовський, бізнес-партнер Олександра Грановського. Чоловік Бахтєєвої працював на рейдера Владислава Дрегера, пов’язаного із відомий ОЗУ «17-й участок». Нарешті, Бахтеєву часто бачили в компанії Геннадія Узбека — ще одного донецького «авторитету».

І ось в 1997 році Тетяна Бахтєєва стала генеральним директором Донецького обласного медичного об’єднання: під її керівництвом виявилася вся обласна медицина. У тому ж році Герман Фісталь створив ПП «ВКФ «Донмед», через яке він почав провертати свій околомедицинский бізнес, ділячись наваром з Бахтєєвої. Суть цього бізнесу залишається незмінною всі 22 роки: «розпилювати бюджет охорони здоров’я через закупівлі обладнання, препаратів і техніки для медичних установ.

І адже не можна сказати, що поважний доктор Еміль Фісталь не знав, що «заробляють» його безглузді сини. Звичайно ж, знав! Більш того, за інформацією джерел автора, перші кроки в бізнесі вони робили з допомогою опікового центру батька – закуповуючи для нього через свою фірму ліки і навіть відкривши цех по виробництву якихось медичних виробів з пластику. Але бюджет опікового центру був обмеженим, а ось справжні перспективи для братів розгорнулися тоді, коли Тетяна Бахтєєва надала їм доступ до бюджету охорони здоров’я всієї області, а потім і України. Причому, Бахтєєва вибрала Фісталів в бізнес-партнери не просто так, і не тільки тому що давно знала їх батька. Ім’я знаменитого хірурга, керівника центру, в якому рятували життя сотень людей, було відмінним прикриттям для різного роду тіньових схем!

Зараз це ім’я широко використовують сепаратисти «ДНР».

Еміль Фісталь, Йосип Кобзон і Bal’žinimaeviču Батомункуев

Замість того, щоб тихо перечекати смутні часи, Еміль Фистал, що називається, активно висловлює свою громадянську позицію – але тільки не в підтримку України. Навесні 2014-го він стверджував, що в Донецьку немає сепаратистів, а російськими прапорами махають якісь «чужі люди», а потім раптом сам став палким прихильникам «республік» і Росії. І ось вже Еміль Фісталь загрожував Україні «другим Нюрнберзьким трибуналом», він дружив з Захарченко й отримав з його рук звання «Героя праці ДНР», потім він публічно підтримав Пушилина. «На превеликий жаль, республіка втратила свого лідера, який трагічно загинув. Тепер перед нами стоїть дилема, кого вибирати з п’яти претендентів. Голосувати буду за Дениса Пушилина, тому що він послідовник Олександра Захарченко», — заявив у жовтні 2018 року Еміль Фісталь, фактично агітуючи за Пушилина. За що через пару місяців отримав нову нагороду вже з його рук: Еміль Фісталь присвоїли звання «Заслужений лікар ДНР».

Але дійсно Еміль Фісталь говорить те, що думає, або він просто звично подлащивается до влади, не дивлячись на колір прапорів? На цю думку наводить той факт, що, користуючись своїм іміджем «легенди донецької медицини» і статусом «рятівника людей», Еміль Фісталь разом з фірмами свого сина Германа активно «розпилює» тепер вже бюджет охорони здоров’я «Донецької республіки», а також освоює гуманітарну допомогу з Росії. А ви самі розумієте, що доступ до такого корита дається лише за певні заслуги».

Щури в білих халатах

Свій перший бізнес брати Фісталі намагалися зробити на виробництві одноразових шприців, які вони збиралися збувати медустановам свого батька. Але вже тоді, в 90-х, Фісталі зрозуміли, що виробляти власну продукцію не дуже вигідно і набагато складніше, ніж перепродувати чужу – іноді видаючи її за свою. З тих пір це стало однією з фішок їх бізнесу. Ось, приміром, у 2017 році КМДА провела тендер на поставку і установку 118 підйомних платформ для інвалідів-візочників, виділивши на це 10 мільйонів гривень. У конкурсі перемогла компанія «Ортоимпекс» (засновник Юрій Василенко, один з людей Фісталів), яка запропонувала свої послуги за 9,98 мільйонів. На перший погляд все чесно і прозоро. Але потім з’ясувалося, що «Ортоимпекс» закупить ці платформи у ТОВ «Виробнича компанія Діспомед» (ЄДРПОУ 32250962), що належить брати Фисталям. Потім з’ясувалося, що «Діспомед» не виробляє ці платформи сам. Більше того, хоча «Діспомед» працює з 2003 року, він самостійно не виробляє навіть інвалідні коляски, які продає від свого імені. Є навіть сумніви у тому, що там випускають хоча б милиці. Ні, все це закуповується у інших підприємств, у кращому випадку збирається з комплектуючих, в гіршому просто перепродується з наваром.

Але було й ще щось, на жаль, не помічена журналістами. Якщо переглянути інформацію про тендери, які вигравали і виграють фірми Фісталів, то можна знайти одну цікаву деталь. Вони завжди пропонують ціну трохи нижче конкурсній, як би чесно виграючи тендери – і тут до них причепитися як би не з чим. Але при цьому все одно «наварюють» 20-50%, продаючи обладнання і медикаменти набагато дорожче їхньої реальної ціни. До речі, ми говоримо реальної, а не ринкової, тому що український ринок медичного обладнання та медикаментів частково монополізований і поділений між тіньовими кланами, спеціально завищують ціни і не допускають чесної конкуренції. Але реальна ціна – це вартість аналогічних товарів і послуг в інших країнах (можна сказати, що світові ціни), звідки, до речі, імпортується велика частина устаткування, яке потім перепродується на тендерах.

Так от, у випадку з підйомниками, замовленими КМДА, вартість кожного, нехай і з установкою, становив 84,6 тисяч гривень. Фахівці вказували, що вона сильно завищена: за такі гроші в Європі можна купити невеликий електромобіль! Але ж цю ціну виставив замовник (КМДА), а фірма Фісталів навіть зробила символічну знижку. Те ж саме можна побачити в більшості тендерів в системі української охорони здоров’я, і не тільки в тих, де брали участь Фісталі: завищували ціну саме замовники. Але при цьому тендери незмінно вигравали свої, «потрібні» фірми. Тобто в даному випадку розкривається тіньова тендерна схема системи Моз та Соцзахисту, коли бюджет фактично розкрадають самі головні лікарі та чиновники, але у зв’язці зі своїми фірмами (або фірмами своїх надійних партнерів). При цьому кінцеве слово за тим, хто виділяє на це гроші з бюджету, підписуючи конкретну суму. Можна назвати її «схемою Бахтєєвої», оскільки вона свого часу була одним із її авторів, вона розпоряджалася потоками бюджетів охорони здоров’я, і вона ж використовує цю схему досі. І все ж не варто забувати, що за цією схемою і без Бахтєєвої роками набивали свої кишені начальники медустанов в тому числі і «людина-легенда» Еміль Фісталь. Або ви думаєте, що він був не в курсі, підписуючи рахунки за завищеними цінами?

Так, всі ці доктора-комерсанти люблять ховатися за своїми регаліями і іміджем спасителем людей, але все ж таки задумається ось про що: з-за того, що обладнання та препарати закуповуються за завищеними цінами, набагато більше коштують медичні послуги — операції, реанімація, лікування, реабілітація. За які ці ж лікарі брали з українців гроші, голосячи, що бюджетного фінансування не вистачає навіть на зеленку. Звичайно «не вистачає», адже його розкрадали ці щури в білих халатах! А тепер задумаємося про те, скільки українців померло, тому що у них не було грошей на ці дорогі операції і лікування, тому що до них не дійшла довга черга «пільговиків». Скільки могилок малозабезпечених припадає на одного якого витягнули з того світу героїчними докторами, разделившими половину вартості лікування між собою, корумпованими чинушами і комерційними фірмами? Схоже, що дане питання має вже не тільки корупційний, але і політичний характер.

Як «натендерить» мільярди

Якщо перейти до більш конкретної інформації, то однією з перших структур, через яку Фісталі здійснювали свої схеми, був донецький «Фонд гуманних ініціатив» (ЄДРПОУ 24157031), заснований при Інституті невідкладної і відновної хірургії ще в 1996 році. Цікаво, що його основним бенефіціаром був не керує інститутом Еміль Фісталь, а один із заввідділом Юрій Родін (помер в 2015 році). З Фісталів частку у фонді має тільки Володимир Емільович, і то невелику — всього 16%. Тим не менш, саме з цього фонду, через який проходили різні фінансові потоки, в тому числі і «нелегальна» плата за лікування (стягується як «внески»), починали годуватися брати Фісталі – під надійним «дахом» свого «святого» папи.

А ось ще один фонд, заснований Емілем Фісталем – «Дитячий благодійний фонд Україна». На його, так би мовити, обгортці добрий дідусь-доктор рятує важко хворих малюків. Святе діло, який негідник може запідозрити в цьому щось недобре! Але під обгорткою – все ті ж схеми і фірми Германа Емільович і Володимира Емільович. І директор цього фонду Ірина Савоста заодно була керівником ТОВ «Горал», яке в парі з «Диспомедом» (обидві фірми належать Фисталям) створювала фіктивні конкурси і виграло чимало тендерів. Наприклад, за такою схемою «Діспомед» отримав тендер («Горал» був його суперником на конкурсі) на купівлю інвалідних візків для Фонду соцстрахування на суму 1,56 мільйона гривень.

Доступ до справжнім великим грошам Фісталі отримали з допомогою Тетяни Бахтєєвої. Ще раз повторимо, що коли Бахтєєва в 1997-му очолила в Донецьку облздрав, то брати Фісталі тут же заснували одну з перших своїх фірм для «великого бізнесу» ПП «ВКФ «Донмед». А коли Бахтєєва в 2002-му обралася в нардепи і отримала в свої руки парламентський комітет з охорони здоров’я, то через рік у Києві з фірмою «Діспомед» з’явилися і Фісталі. На жаль, докладної інформації про діяльність тандему Бахтєєва-Фісталі в період 2003-2010 р. р. не збереглося, зате автору відомо про тендери періоду 2010-2012 р. р., коли парламентський комітет Бахтєєвої отримав таку могутність, що його називали «другим Моз». Саме в ці три роки фірми Фісталів, під заступництвом Бахтєєвої, почали регулярно вигравати великі тендери, швидко вибившись в лідери ринку: вони освоїли понад 3,5 мільярдів гривень (440 мільйонів доларів за тодішнім курсом).

З цих грошей до рук шахраїв і корупціонерів «прилипло» не менше 25-30%. Вдалося з’ясувати, що фірми братів Фісталів часом завищували вартість устаткування, що поставляється на 50-80%, а то і в рази! Більш вражає те, що одне і те ж обладнання продавалося в різних регіонах України за різними цінами. Наприклад, в 2011 році фірма «Красс» продала в Одеській області рентгенівський апарат за 1,253 мільйона гривень — а точно такі ж апарати поставила медустановам Харківської області за ціною 2,099 мільйона гривень! У Дніпропетровській області фірма «Донмед» поставила реанімаційні столи для новонароджених в одні лікарні за 96 тисяч гривень, а в інші по 150 тисяч. Там же фірма «Красс» примудрилася «штовхнути» апарат МРТ за 19,6 мільйона гривень – при тому, що аналогічний коштував 4,5-5,5 мільйона! А в 2012 році фірма з обойми Фісталів поставила в Дніпропетровськ лінійний прискорювач за 50 мільйонів – хоча точно такий же для «Феофанії» обійшовся в 32 мільйони.

Розкусити цю загадку різниці у вартості обладнання неважко. Там, де вдавалося домовитися з місцевими головлікарями і завідувачами здравотделами, там і збільшували суму заявок. Відповідно, туди направляли й набагато більші бюджетні потоки. Ось бачите, в Одеській області лікарі попалися вперті — і їм виділили гроші лише на один рентген, а от у Харківській почали «співпрацювати» — і їм дали грошей на кілька апаратів.

Успішної монополізації українського ринку медичного обладнання та препаратів сприяла схема ексклюзивного дистрибьюторства. Для цього брати Фісталі уважно вивчали іноземних виробників необхідних апаратів і медикаментів, вибирали найбільш підходящих і укладали з ними договори, за якими право на реалізацію їх продукції в Україні отримували лише фірми Фісталів. Завдяки цій схемі брати на корені відсікали всяку конкуренцію, а значить, ніхто вже не міг продати це обладнання за більш низькими цінами.

Ще одним способом наживи Фісталів є торгівля (перепродаж) низькоякісними товарами. Дешева китайська апаратура і турецька медтехніка маркувалися як українська, часто навіть як продукція підприємств Фісталів – і на цій підставі брати не соромилися завищувати ціну, заявляючи про необхідність підтримки «вітчизняного виробника», вимагаючи субвенції та податкові пільги. Так, в 2011 році їх фірма «Альянс Фарм» спакувала і поставила в лікарні не медичну, а брудно-жовте технічну вату. Тоді ж їхня фірма «Горал» (та, що працювала в парі з дитячим фондом Еміля Фісталя) взялася поставити партію автомобілів «швидкої допомоги». Мало того, що самі машини взагалі не відповідали ДСТУ і технічним вимогам, а їх ціна була завищена, так ще й фірма, взявши гроші, затримала поставку автомобілів. До того часу главою Моз стала Раїса Богатирьова, яка затіяла конкурентну війну з Бахтєєвої — так що «швидкі» забракували і на фірму «Горал» наклали штраф у 33,8 мільйона гривень. Але разом виплати Фісталі просто ліквідували фірму. А чого жаліти, цих фірм у Фісталів два десятка тільки легальних, не рахуючи «одноденок» і офшорів!

При цьому з допомогою тієї ж Бахтєєвої і її великих зв’язків створювалися перешкоди для сумлінних українських підприємств, які не бажали брати участь в їх аферах. Головним чином, це досягалося затягуванням і блокуванням сертифікації їх продукції. Точно також Бахтєєва відтинала від участі в тендерах фірми, які могли б запропонувати аналогічну імпортну техніку за нижчою ціною. Або ось випадок: у 2012 році для Інституту нейрохірургії закуповували комп’ютерний томограф (КТ). Фірма Фісталів зуміла продати туди КТ «Тошиба» за 18 мільйонів гривень завдяки тому, що її конкурента з КТ «Сіменс» (вартістю 12 мільйонів) не допустили до тендеру шляхом внесення певних «правок» технічні вимоги тендеру.

До речі, ще одна скандальна історія з того ж 2012 року: «наваривши» на тендерних спекуляціях великі гроші, Герман Фісталь вирішив вкласти їх у власний ресторан у Києві. А якраз у «донецьких» тоді була така мода – відкривати в Києві щось крикливе, типу ресторану, бутіка або цілого ТРЦ. І ось в якості приміщення для свого ресторану «Graine de Moutarde» він вибрав собі приміщення колишнього гастроному в будинку №41 на вулиці Московській, а заодно вирішив влаштувати собі офіс на першому поверсі будівлі за адресою вулиця Фрунзе (нині – Кирилівська), 15. Мешканці цих будинків відчули на собі всі принади хамства і панської нахабства «донецьких лікарів». Вирубані дерева, «аннексированный» під особисту стоянку Фісталя двір, робота під вікнами важкої техніки – всі скарги на це так і залишилися без відповіді.

Діалізний детектив

Вся ця інформація була опублікована ще до другого Майдану. Однак нова влада не звернула на неї ніякої уваги. І хоча Вона вже не могла так вільно розпоряджатися мільярдами, вона та її бізнес-партнери все ж продовжили годуватися на ринку охорони здоров’я, реалізовуючи свої старі схеми. І, зокрема, фірми Фісталів кілька разів згадувалися в контекстах скандалів навколо т. н. «гемодиализной мафії».

Вони почалися з тендерних торгів, проведених департаментом охорони здоров’я КМДА. Тут варто особливо відзначити, що з 2012 року, коли Вона була відсунута Богатирьової від великого корита Моз, та почала активно «доїти» місцеві бюджети, які виділяли кошти на підтримку медичних програм на місцях. Однією з таких годівниць і була КМДА: Фісталі «заробляли» там на тендерах при «донецьких», і продовжили це робити після 2014 року. І адже їх взаємовигідні справи майже рік ніхто не помічав – хоча вони проверталися під самим носом у правоохоронних та антикорупційних органів, громадських діячів та активістів.

Переслідуючи цілком благі цілі, сам Віталій Кличко курирував створення в столичній лікарні №3 діалізного центру. Проблема в тому, що цей центр спочатку було дано на відкуп двома корупційними сім’я: один поверх взяли обладнати Фісталі, інший Фейнбланты (займаються такими ж схемами і теж пов’язані з Бахтєєвої). Брати тут же пролобіювали постачання «нового німецького обладнання» від фірми «B. Braun», з якою вони оформили договір на ексклюзивне представництво. Їх фірма «Медикалгруп-Україна» виграла тендер і поставила апарати «штучні нирки», при цьому значно завищивши їх вартість. Але найгірше потім почалося: замість закупівель фірмових витратних матеріалів та препаратів для цих апаратів, Фісталі вирішили поставляти діалізного центру контрафакт, зроблений в Єгипті та Туреччині – але оформлений під виглядом оригінальної продукції «B. Braun». Пізніше, коли в офісі «Медикалгруп-Україна» СБУ провела обшук, то там були знайдені підроблена печатка «B. Braun» і друку офшорних фірм «Ipson Holdings Limited» (Кіпр) і «Pro Buono UAB» (Литва), за допомогою яких здійснювалася афера.

Використовувався й інший фірмовий метод Фісталів: закупівля дешевих турецьких препаратів, які потім видавали за продукцію власного виробництва. Так, фіктивно виробником наборів для гемодіалізу значилася «Медикалгруп-Україна» (свідоцтво про реєстрацію № 12737/2013 від 16.10.2014), реально ж його випускала турецька фірма «REN MED TIBBI URUNLER TIC. LTD. STI» і вони закуповувалися через ТОВ «Допомогпа-1».

В результаті діаліз не допомагав усім, пацієнти і лікарі засипали скаргами інстанції, в тому числі директора Держслужби з лікарських засобів міста Києва Наталію Гудзь – але та клала їх під сукно і зберігала мовчання. І це зрозуміло, адже Гудзь є однією з протеже Бахтєєвої! Між тим смертність пацієнтів зросла, що і стало однією з причин скандалу і розслідування. Але от дивна річ: афера, і не одна, що була в наявності, бюджету завдано багатомільйонних збитків, постраждали хворі люди – а головні винуватці цієї історії спокійно продовжили свій бізнес, тільки вже через фірму «Румед». Більше того, вони його почали активно розширювати, зайнявшись диализными центрами у Вінницькій та Львівській областях. І знову закуповувалося обладнання за завищеними цінами (а значить, закуповувалося менше апаратів «штучної нирки», ніж можна було б), і знову замість фірмових матеріалів Фісталі постачали контрафакт.

Новий скандал стався в лютому 2016-го: на сайті Нацполиции з’явилася новина про те, що Управління захисту економіки розкрила корупційну схему з участю чиновників КМДА, які розкрадали бюджетні кошти, що виділялися на програму гемодіалізу, шляхом завищення вартості закуповуваного устаткування і матеріалів. Правда, при цьому не згадувалися ні фірми, які робили ці поставки, ні імена їх власників. Більш того, протягом доби ця новина взагалі зникла з сайту Нацполиции – однак вона була збережена в кеші Google, так і її встигли передрукувати ряд новинних сайтів. Справі знову не дали хід, і стало очевидним, що у Фісталів та їх бізнес-партнерів з КМДА є дуже потужний «дах».

Навіть не пчихнувши, Фісталі продовжили свій бізнес і свої афери. Вдало складалися справи і в Тетяни Бахтєєвої, яка влаштувала Наталю Гудзь керівником Державної служби України з лікарських засобів (насправді за призначенням Гудзь стояв інший улюбленець Бахеевой — Гліб Загорій. — прим. CRiME)! А саме від таких людей на потрібних посадах залежать всі тонкощі схем Бахтєєвої-Фісталів.

akcenty.life

Теги: Володимир Фісталь,Герман Фісталь
Plastic Surgery Doctors
Мої відео