Plastic Surgery Doctors

Державно-приватний бізнес: як Локачинський лісгосп злив мільйони гривень фірмі свого пасічника

Державно-приватний бізнес: як Локачинський лісгосп злив мільйони гривень фірмі свого пасічника
309056 ПЕРЕГЛЯДІВ

На Волині державне підприємство «Локачіагроліс» впродовж років замовляє послуги у приватної фірми, яка належить пасічнику підприємства і в якій працює дружина директора лісгоспу. Обидва підприємства навіть знаходяться за однією адресою. Таку співпрацю директор називає «державно-приватним партнерством». Таке партнерство приносить приватній фірмі мільйони гривень. Лише за останні чотири роки державний лісгосп уклав контрактів із нею на понад 20 мільйонів гривень.

Деталі такого партнерства досліджував Центр журналістських розслідувань «Сила правди».

Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Локачіагроліс» зареєстроване у 2010 році, його заснувало Міністерство сільського господарства і продовольства. Того ж року на посаду директора призначили Андрія Хамежука.

Підприємство займається лісозаготівлями, лісовідновленням, торгівлею деревиною та іншими роботами цієї сфери. Проте, крім лісу практично нічого і не має.

Впродовж 2016-2021 років воно уклало 353 договори із місцевою приватною компанією ТОВ «Локачинський лісгосп». «Локачіагроліс» та «Локачинський лісгосп» дуже близькі, адже мають один на двох номер телефону, територію і навіть директора.

ДП "Локачіагроліс"
Директор ДП «Локачіагроліс» Андрій Хамежук

До призначення на посаду директора на держпідприємстві Андрій Хамежук тривалий час працював у приватному «Локачинському лісгоспі». За даними аналітичної системи YouControl, Андрій Хамежук був його співзасновником та керівником не один рік. Через деякий час після призначення в новостворене «Локачіагроліс» він вийшов із засновників «Локачинського лісгоспу», натомість там з’явилася його дружина Наталія Хамежук. Впродовж 2015-2017 років вона була кінцевою бенефіціарною власницею фірми. Це підтверджують і декларації Андрія Хамежука.

Тим часом ДП «Локачіагроліс» через систему Prozorro стало замовляти у ТОВ «Локачинський лісгосп» різні послуги: від заготівлі лісопродукції до обробітку ґрунту та підвезення лісосировини. Однак, на ці послуги жодного разу не проводили відкритих конкурентних торгів, а просто укладали прямі договори з фірмою. Загалом на понад 20,7 мільйона гривень за 2016-2021 роки. 

Практично на будь-які роботи державний лісгосп наймав приватну компанію, пов’язану із сім’єю директора. Левову частину свого доходу – а це від 5 до 10 мільйонів гривень у 2017-2019 роках – «Локачіагроліс» віддавав на підряди «Локачинського лісгоспу»

Та й сам Андрій Хамежук не стояв осторонь від справ приватного лісгоспу. Будучи керівником державного підприємства «Локачіагроліс», він у 2018 році шукав працівників на роботу у приватне ТОВ «Локачинський лісгосп».

Оголошення пошук працівників Локачинський лісгосп
Оголошення про пошук працівників для «Локачинського лісгоспу» у виданні «Район. Локачі»

Втім у 2017 році Наталія Хамежук продала корпоративні права у «Локачинському лісгоспі» односельчанину Олександру Пшаві, проте сама продовжила працювати на підприємстві і отримувати там зарплату. В той же період вона стала власницею та керівницею іншої фірми – ТОВ «Д.І.М».

Фірма зареєстрована у Локачах на вулиці Героїв Майдану, 25. Саме за цією адресою офіційно зареєстроване і державне підприємство «Локачіагроліс». Як не дивно, приватна компанія «Д.І.М» має такі ж види діяльності як і лісгосп: торгівля деревиною, лісопильне та стругальне виробництво.

За інформацією із декларацій Андрія Хамежука, його дружина володіє 100% капіталу цієї фірми. Однак впродовж останніх років компанія подає фактично порожню фінансову звітність, тобто не веде активної діяльності.

«Державно-приватне партнерство у правильному руслі і мотивації»

Про такий державно-приватний бізнес розпитуємо у директора ДП «Локачіагроліс». Андрій Хамежук зізнається, що обласне керівництво радило не спілкуватися із журналістами, але він зголосився на інтерв’ю, бо нема чого приховувати. Каже, що стежить за публікаціями «Сили правди» і спокійно сприймає те, що й «до нього дійшла черга». 

Директор ДП «Локачіагроліс» Андрій Хамежук вважає співпрацю із Локачинським лісгоспом державно-приватним партнерством

Під час розмови розповідає про Бога та переконує, що в такій співпраці з приватним лісгоспом немає порушень. Все пояснює «складною історією» та «обставинами». Мовляв, «Локачіагроліс» з’явилося значно пізніше за «Локачинський лісгосп» і не мало своєї бази, тому й довелося звертатися до нього. Щодо дружини-власниці запевняє – порушень немає, адже вона була звичайним працівником.

– У системі Prozorro «Локачіагроліс» уклало із ТОВ «Локачинський лісгосп» із 2016 до 2020 року договорів на понад 20 мільйонів гривень без конкурентних тендерів. Чому саме з цим підприємством і без конкуренції? – цікавимося у директора «Локачіагролісу».– Законодавство нам не забороняло це робити, це, по-перше. А, по-друге, це одне підприємство, яке надавало такі послуги у нашому районі. Розумієте, це колись було одне підприємство і воно розділилося.– Розкажіть як розділилося.– Спочатку був «Локачинський лісгосп», потім утворився «Локачіагроліс» і я пішов туди працювати. До цього працював у «Локачинському лісгоспі». Там залишилися люди, техніка. «Локачіагроліс» було сформоване у формі державної власності на землях лісового фонду. Якби ми не створили це підприємство, його би просто розірвали. Воно мало позитивну динаміку в районі.– А яким чином «Локачинський лісгосп» став приватним?– Був міжгосподарський лісгосп. А потім він розпайовується, згодом ці паї даються в оренду і створюється Товариство з обмеженою відповідальністю «Локачинський лісгосп». Він мав у користуванні ліси колишнього міжгосподарського лісгоспу. Засновниками фірми стали мої колеги, які працювали у міжгосподарському лісгоспі. Це колишні повоєнні ліси, які були створені як буферна зона між державним лісфондом та селами. Потім змінився Лісовий кодекс, законодавство і потрібно було, або мати ліси в оренді, або їх виводити. – Функції «Локачіагролісу» збігалися із «Локачинським лісгоспом»?– Ні. ТОВ «Локачинський лісгосп», якщо у нього вивели ліс, у нього функції впали. Назва то лишилася, а самої суті немає.– Тобто, ліси які були у «Локачинського лісгоспу» перейшли до «Локачіагролісу»?– Так точно. Він лишився без нічого. Залишилися люди, 2 трактора, обладнання. А «Локачіагроліс» було створено, щоб зберегти ліси в районі. Скажіть, хіба «Локачіагроліс» не могло виконувати цю роботу самотужки?– По-перше, «Локачіагроліс» бази як такої не мало. База лишилась у «Локачинському лісгоспі». З ТОВ «Локачинський лісгосп» просто ліс вивели. І на цьому лісовому фонді було створене «Локачіагроліс» наказом Міністерства агрополітики. Це колишні міжгосподарські ліси. Було колись таких 10 лісгоспів в області. У «Локачинському лісгоспі» лишилася база, люди і так далі. Це партнерство державно-приватне у правильному руслі і мотивації і це не зашкодило, я думаю. І якщо брати податки по ТОВ «Локачинський лісгосп» і ДП «Локачіагроліс» то досить серйозні суми, які були сплачені.

Порівнявши фінансові результати обох підприємств та співставивши доходи «Локачинського лісгоспу» із сумами договорів із ДП «Локачіагроліс», можна зробити висновок, що приватне підприємство існувало якщо не виключно, то переважно завдяки таким контрактам

– Ви купляли у нього послуги лісовідновлення, лісозаготівлі?– ДП «Локачіагроліс» було вигідніше найняти, ніж з нуля сформувати нову базу. Ми сформувалися зі статутним фондом 1000 гривень і ДП СЛАП «Локачіагроліс» нічого не мав. Розумієте? Ми заново почали робити лісовпорядкування, межі. Але в той період було вигідніше наймати через те, що воно є збоку і нікого й нічого не шукаєш. Хай собі працюють люди там і там. «Локачіагроліс» не має бази. Має дві машини, майстрів лісу. Нас завжди штормило, то приєднували, то від’єднували. Щоб мені хтось гарантії як директору дав, що давайте, робіть – цього не було. Розумієте? Живеш як на пороховій бочці і ждеш то журналіста, то кагебіста. Всі тобі хочуть об’яснити як має бути. Ваша дружина в той час теж там працювала.– Ви можете піднімати це питання, чи не піднімати. Резонанс воно принесе… Але конфлікту інтересів там не було, тому що вона не працювала на керівних посадах, вона була діловод.– З 2016 по 2020 рік ви замовляли там послуги – ваша дружина там була засновником.– Ні, вона в той час не була. Була простим працівником. Не було там конфлікту інтересів. Якби був конфлікт інтересів, вже давно все було б по-іншому. Вже б не тільки ви приходили.

Втім, як згадувалося вище, корпоративні права щодо «Локачинського лісгоспу» Наталія Хамежук продала у 2017, а укладати договори з лісгоспом Андрій Хамежук розпочав із 2016 року. Заробітну плату та інші виплати від лісгоспу для дружини Андрій Хамежук декларує з 2016 до 2020 року.

Щодо іншої фірми дружини, ТОВ «Д.І.М», директор запевняє, що вона ніколи не вела господарської діяльності.

– Воно нічого не має, не веде господарської діяльності, – пояснює Андрій Хамежук. –  Дружина мусила його (ТОВ «Д.І.М.») забрати, це не було її. Це було колишнього нашого співзасновника. Це було 5 років назад.– Але навіщо було його купляти дружині?– Навіщо? До дружини менше вопросів як до мене.– Розумієте в чому запитання – ви очолюєте лісове підприємство і разом із ним за цією адресою зареєстроване підприємство вашої дружини, яке займається лісопильною діяльністю.– Дивіться, воно не працює, воно не робило ніколи. Я вам даю слово, повірте мені. У нас (у ТОВ «Локачинський лісгосп», – авт.) у 2010 році були корпоративні моменти. Було три співзасновники. І один співзасновник вийшов зі своїм майном на ТОВ.– На ТОВ «Д.І.М»?– Так. Він створив підприємство, забрав із собою частину майна. Там на Героїв Майдану, 25 дві чи три фірми зареєстровано. Це адреса реєстрації. Сьогодні це підприємство володіє майном? Так. Це складське приміщення.


Андрій Хамежук запевняє, що навіть маючи корпоративні права у лісгоспі, дружина не отримувала звідти прибутків, лише зарплату. Тож за свої зарплати, мовляв, і придбали частину земельних ділянок та будинок. У декларації Андрія Хамежука за 2020 рік вказано дев’ять земельних ділянок загальною площею понад сім гектарів у Локачах та сусідньому селі Дорогиничі. А житловий будинок площею 245 квадратів купили у 2014 році за «дитячі» та кредитні гроші.

За інформацією із декларації 2016 року, будинок коштував 428 тисяч 529 гривень
– Базову суму на той час мені дала держава, – пояснює Андрій Хамежук. – У мене було вже двоє дітей, народились третя і четверта. І ще взяли кредит. 

Втім, інший погляд на таку ситуацію мають юристи та громадські активісти. Зокрема, в громадській організації «Антикорупційний штаб» вважають, що в діях директора є конфлікт інтересів.

 Під час тестування сервісу «Приховані інтереси» ми виявили факт конфлікту інтересів у керівника державного підприємства  «Локачіагроліс»,  зазначає голова правління ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик Ми перевірили цю інформацію і виявили, що всі обставини свідчать про конфлікт інтересів. Цю інформацію ми передали до Національного агентства з питань запобігання корупції. А НАЗК опрацювала матеріали та направила за підслідністю до Нацполіції.

 Загадковий лісгосп

Попри різні юридичні адреси ДП «Локачіагроліс» та ТОВ «Локачинський лісгосп» фактично завжди працюють разом. Місцеві мешканці кажуть, що всі справи щодо лісових питань завжди з’ясовують із Андрієм Хамежуком. Він, мовляв, і в агролісі, і в лісгоспі справи веде, а ці підприємства знаходяться на території колишнього лісгоспу на околиці містечка.

Про роботу із лісом тут свідчать пелети та деревина на внутрішньому дворі. На будівлі розміщена лише вивіска державного підприємства «Локачіагроліс». А про «Локачинський лісгосп» тут немає жодної згадки.

На одній території працюють обидва підприємства – ДП «Локачіагроліс» та ТОВ «Локачинський лісгосп»

Сьогодні де-юре власником та керівником «Локачинського лісгоспу» є мешканець села Низькі Цевеличі на Локачинщині Олександр Михальчук. Судячи з матеріалів інформаційного сайту «Район.Локачі», це – пасічник «Локачіагролісу».

Район Локачі Олександр Михальчук
«Наш шеф – Андрій Михайлович Хамежук, дійсно зацікавлений, щоб бджільництво в лісгоспі розвивалось. Кошти на це виділяються завжди за першим дзвінком, тож в пасіки є майбутнє», – цитує Михальчука «Район.Локачі».

«Сила правди» спробувала сконтактувати з Олександром Михальчукомаби більше дізнатись про підприємство та укладені договори. Втім, за номером телефону, вказаним у реєстраційних даних, ніхто так і не відповів.

На прохання дати контакти директора ТОВ «Локачинський лісгосп» Андрій Хамежук повідомив, що підприємство, фактично, не працює, а потім додав, що не має відношення до цього підприємства і нічим допомогти не може.

До речі, у Волинському обласному управлінні лісового та мисливського господарства повідомили, що ТОВ «Локачинський лісгосп» ніколи не було у підпорядкуванні управління тож про нього не можуть надати жодної інформації. 

Сьогодні у «Локачіагролісу», за словами керівника, справи невтішні. Підприємство перебуває у стадії припинення і всі вже отримали повідомлення про скорочення. Його ліквідовують шляхом приєднання до Володимир-Волинського лісомисливського господарства. Тож і державно-приватне партнерство тепер теж під питанням.

Нагадаємо, напередодні «Сила правди» досліджувала ефективність роботи волинських державних лісогосподарських підприємств за останні роки. Річний дохід «Локачіагролісу» впродовж останніх дев’яти років переважно не перевищував 5 мільйонів гривень, а прибуток – 315 тисяч на рік.


Матеріал підготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проєкту підтриманого National Endowment for Democracy

Теги: Андрій Михайлович Хамежук,Локачинський лісгосп,Олександр Михальчук,Локачіагроліс
Plastic Surgery Doctors
Мої відео