Plastic Surgery Doctors

Промова Президента України в Палаті депутатів Люксембургу

Промова Президента України в Палаті депутатів Люксембургу
281505 ПЕРЕГЛЯДІВ

Шановний пане Голово!

Шановний пане Премʼєр-міністре!

Шановні пані та панове депутати, члени уряду, всі присутні!

Дорогий люксембурзький народе!

Вдячний за можливість звернутися до вас.

У вашої держави – мудрий і надзвичайно актуальний девіз: «Ми бажаємо залишитися такими, якими ми є». І це зараз сприймається особливо. Повз ці слова не пройдеш. Бо за що ми воюємо? За те, якими ми є. І для того, щоб залишитися такими, якими ми є: вільними, незалежними, відкритими й об'єднаними з усіма європейцями.

Ми боремося за це наше право, за це наше бажання вже дуже довго. Значно довше, ніж триває повномасштабна війна Росії проти України. До речі, завтра – вже сотий день такої війни. І коли використовується ця характеристика – «повномасштабна» – зазвичай це просто риторичне відокремлення війни, яка триває зараз, від тієї війни, яку Росія розпочала ще у 2014 році.

Тоді, вісім років тому, російська армія вперше вторглася на нашу землю й окупувала її частину. Півострів Крим і третину Донбасу, включно з найбільшими містами – Донецьком і Луганськом.

Вісім років тривали бойові дії на Донбасі. Були дуже гарячі й криваві фази протистояння. Були й короткі періоди затишшя, які коштували багатьох складних дипломатичних зусиль.

Україна втратила понад 14 тисяч людей убитими з 2014 року до 24 лютого цього року. Більш як півтора мільйона людей стали внутрішніми переселенцями. Як підсумок тодішньої загарбницької кампанії – російська армія контролювала понад 43 тисячі квадратних кілометрів території України. Це площа зіставна, наприклад, з площею Нідерландів.

І для більшості європейських держав такий масштаб війни вже був би колосальний. Але 24 лютого Росія показала, що для неї це взагалі не масштаб. Вона показала, що її жорстокість значно більша.

Російські війська зайшли у 3 тисячі 620 населених пунктів України. 1017 з них уже вдалося звільнити. Ще 2 тисячі 603 належить звільнити. Станом на сьогодні під контролем окупантів перебуває близько 20% нашої території. Майже 125 тисяч квадратних кілометрів. Це значно більше, ніж площа всіх країн Бенілюксу разом узятих. Близько 300 тисяч квадратних кілометрів забруднені мінами та снарядами, які не розірвалися. Майже 12 мільйонів українців стали внутрішніми переселенцями. Понад 5 мільйонів – це передусім жінки та діти – виїхали за кордон.

Бої тривають на величезній території від міста Харкова на сході нашої країни до міста Миколаєва на півдні. По прямій між ними – 454 кілометри. Але якщо подивитися на всю лінію фронту, а вона, звісно, не є прямою, то ця лінія – понад тисячу кілометрів. Тільки уявіть! Постійні бойові дії, які розтягнулися фронтом понад тисячу кілометрів.

Щодня Україна потерпає від російських ракетних ударів. Лише за вчорашній день Росія застосувала 15 різних крилатих ракет. А за весь час із 24 лютого застосовано 2 тисячі 478 ракет. Більшість із них – по цивільній інфраструктурі.

Ми змушені захищатися фактично від усієї російської армії. Всі боєздатні військові формування Росії залучені до цієї агресії.

Окупанти втратили загиблими вже понад 30 тисяч солдатів. Це більше, ніж Радянський Союз втратив за 10 років війни в Афганістані. Більше, ніж Росія втратила за дві Чеченські війни. Але це не зупиняє Росію. Ця держава готова ще втрачати та вбивати людей.

Тому що всього лише одна людина в Росії хоче не дати нам залишитися такими, якими ми є.

Російська армія зруйнувала вже майже весь Донбас. Цей колись один із найпотужніших промислових центрів Європи просто спустошений. Окупанти знищують його місто за містом. Достатньо поглянути на місто Маріуполь. Там було півмільйона населення… Звичайне мирне життя, важливе промислове місто. Тепер там – випалені руїни. І ми ще навіть не знаємо точно, скільки всього наших людей вбили окупанти. Мінімум десятки тисяч – десятки тисяч за час, трохи менший, ніж 100 днів.

Ось що означає насправді характеристика цієї війни як повномасштабної. І ось чому ми так голосно звертаємося до світу по підтримку, передусім по оборонну.

Пані та панове!

Україна проявила надзвичайну сміливість. Ми не здалися Росії. Ми зупинили й поступово витискаємо з нашої території армію загарбників, яка нещодавно вважалася другою за силою у світі.

Ніхто не очікував від українців сміливості такого масштабу. Але цей масштаб є. І ця властивість нашого характеру – наша готовність боротися за свободу й за наші цінності (а це спільні цінності всіх вільних європейців) базується зараз на підтримці, яку ми одержали від наших партнерів.

Я дуже вдячний вам, владі й народу Люксембургу, за історичне рішення надати Україні зброю. На відміну від інших держав, Люксембург не має великих військових складів чи значних оборонних виробництв. Але ви проявили солідарність масштабу великої нації й надали оборонну допомогу вчасно, що важливо, і без зайвої бюрократії, як і належить людям з великою душею.

Ви довели, що ваш потенціал – потужніший, ніж у декого з тих, хто залишився слабким навіть попри значно більший географічний масштаб.

Я вдячний вам і за участь у санкційному тиску на Росію. Тільки разом усі демократичні держави можуть забезпечити такі умови, щоб Росія задовольнилася масштабом власної території й не посягала ніколи на життя інших країн.

Ми з вами розуміємо, що ніхто не зможе залишитись осторонь і не постраждати, коли у світі відбувається катастрофа такого масштабу, як зараз, з вини російської держави. Це нагадує часи Другої світової війни, коли агресія нацистів поставила під загрозу життя цілих народів. Тож маємо значно посилити тиск на Росію, щоб зупинити цю катастрофу та більше не допускати подібних агресій.

Потрібно більше зброї для України – сучасної зброї, яка забезпечить перевагу нашої держави над Росією в цій війні не тільки завдяки сміливості, завдяки розуму, а й технологічно. І я прошу вас захищати цю потребу перед іншими європейськими державами.

Потрібно ще більше санкцій проти Росії за війну. Одразу, щойно запрацює шостий санкційний пакет, ми всі маємо готувати сьомий.

Всі російські посадовці, які працюють на війну, і всі російські судді, які працюють на репресії, повинні потрапити під санкції. Активи цих та інших підсанкційних осіб – як фізичних, так і юридичних, а також активи російської держави, які зберігаються в іноземних юрисдикціях, мають бути заморожені. Всі.

І потрібно знайти юридичну можливість конфіскувати їх, щоб направити на відшкодування збитків, яких Росія завдала жертвам війни. Це буде справедливо. І повчально для агресора.

Маємо показати, що європейська єдність переважає будь-які сумніви у здатності Європи захищати свої цінності. Україна де-факто вже стала частиною Європейського Союзу. Ми вже співпрацюємо як на двосторонньому рівні, так і на рівні ЄС у масштабі, який відповідає повноправному членству. Що може довести це краще, ніж те, що ми захищаємо одне одного?

І я вірю, що ваша держава як одна із засновниць об'єднаної Європи підтримає спочатку кандидатство для України, а згодом і членство у Європейському Союзі. Впевнений, що ваші фахівці та компанії долучаться до проекту відбудови України після війни. І це буде наймасштабніший економічний проект у Європі для нашого покоління.

Інвестиційний та технологічний потенціал Люксембургу, уміння організувати комфортне міське життя добре відомі. І я вірю, що ми з вами побачимо, як ваш потенціал спрацює в Україні на користь обох наших народів.

Пане Премʼєр-міністре!

Я запрошую вас відвідати нашу столицю, Київ, щоб ми могли в деталях обговорити нашу подальшу співпрацю. Будемо раді почути й ваш виступ у нашому парламенті – у Верховній Раді України.

Пані та панове!

Я знову хочу згадати ці слова: «Ми бажаємо залишитися такими, якими ми є». Саме зараз ця війна Росії проти України є вирішальною і для всієї Європи. Це війна за цінності.

Коли ми переможемо в цій війні, усі європейці зможуть і надалі насолоджуватися своєю свободою. Якщо ж переважатиме та одна людина, яка хоче знищити будь-яку свободу в Україні та Європі, то для всіх на континенті настане чорний час. Такий, який уже був в історії Європи, який приніс континенту багато страждань і жертв. І відлуння якого, на жаль, ще можна сьогодні іноді почути в голосах тих, хто намагається порушити європейську єдність.

Тиранія повинна програти. Щоб Європа могла залишитися такою, якою вона є. Якою вона є зараз, – вільна, відкрита, обʼєднана й здатна бути сильною в різноманітті.

І я вдячний вам за те, що Велике Герцогство захищає свободу разом з нами.

Дякую всім вам!

Дякую, Люксембург!

Слава Україні!

president.gov.ua

Теги: Люксембург, Володимир Зеленський, війна в Україні,Президент України
Plastic Surgery Doctors
Мої відео